постійний

-а, -е.

1) Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. || Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний. || Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. || Який не проходить, не покидає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.).

2) Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний. || Завжди той самий; звичайний, звичний. || Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо.

••

Пості́йний капіта́л ек. — частина капіталу, що існує у формі вартості засобів виробництва (будинки, споруди, машини, паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва не змінює своєї величини.

Пості́йний струм ел. — електричний струм, величина і напрям якого не змінюються з часом.

3) Признач. для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий. || Який діє, працює стабільно, завжди. || тех. Який не підлягає заміні, якого не можна зняти й замінити іншим.

4) перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (певним поглядам, думкам, уподобанням тощо). Постійний пацієнт. Постійний замовник.